Очі брудом запливають,
Кулаки розм’якли,
М’язи жиром заростають –
Без руху заклякли.
Збудував скраєчку хату,
Живе і радіє.
Собі в вуха забив вату
І глухо німіє.
Від усього утікає
Або стоїть збоку.
Під удари підставляє
Свою другу щоку.
Терпить кпини та знущання,
На краще чекає.
Вірить в марні сподівання
Бо сили не має.
Плаче, стогне, кров ковтає
Та не здійме руки.
За страждання не вертає –
Терпить тяжкі муки.
...
