(Хайбун)
* * *
Зайшовши до доброго знайомого помилуватись його садом і осінніми хризантемами зустрів там двох дивних людей які вважали себе аристократами, але при цьому не милувались квітами, а використовували сад для вживання якогось напою, що нагадувало саке. Вони пили його холодним і вели розмови далекі від поезії. Побачивши це я здивувався і написав наступне хокку:
Чужий сад. Бачу
Дивних аристократів.
Хризантеми цвіт…
* * *
Я завітав до старого знайомого з метою поговорити про давню літературу. Але побачив його зайнятим пакуванням валізи – він вирішив поїхати шукати собі нову Батьківщину. Хотів розповісти йому, що осінній вітер всюди однаково холодний, істинні квіти не потрібно шукати в далеких краях – вони тут під ногами, але побачив в його очах, що він вже нетутешній. Тоді написав йому на прощання ось таке хокку:
Ми нетутешні
У світі під Місяцем.
Холоди… Осінь…
* * *
У старовинному місті, що носить назву великої хижої тварини зайшов я у стару кав’ярню, де варили каву вже не одну сотню років. З горнятком ароматного трунку в руках я думав зі смутком про людей минулих часів і написав ось таке хокку:
Терпкий аромат
Несе тінь мою в казку.
Стара кав’ярня…
* * *
Йшов я до будинку де молодих людей навчають мудрості. Побачив біля входу юнаків та дівчат, що діставали з кишень короткі білі палички, запихали до їх до свого рота і підпалювали їм кінці. Після цього дихали димом, що утворювався з сухого листя якоїсь заморської рослини з якої, власне, ці палички і були зроблені. Споглядаючи це раптом склав хокку:
Дим ароматний
Заморського трунку.
Піти б звідси!
* * *
Блукаючи старим засніженим парком серед лихої зими по незайманому білому снігу, побачив раптом старий ясен весь обвішаний жмутками насіння, що шелестіло на крижаному зимовому вітрі подумав:
Холодна зима.
Вони шелестять тихо.
Весну чекають…
(Світлина автора віршів)
Чесність завжди цінувалась. Проза навіює ностальгію за тим, чого я не бачив. Цікаво. І хоку теж хороші.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння і відгук! Радий, що Вам подобається моя химерна проза в японському стилі... Пригадалось ось що - одни відомий хайдзін коись сказав: "без правди немає хокку..." Я абсолютно погоджуюсь з ним...
Ваші хокку - чарівні і цікаві
Пристосовані, як мені здалося, до нашого менталітету
То, мабуть, це правильно, бо здебільшого мистецтво інших культур сприймається краще з застосуванням образів,до яких саме ми звикли, до понять, які розуміємо
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таку високу оцінку.... Мені завжди хотілося писати класичні хокку з дотриманням усіх законів і принципів хокку, але завжди я не вписувався в класичні суворі рамки...
