Мур-мур-мур муркоче киця,
Ходить така небилиця,
Що не хочу працювати,
Мені лиш аби поспати.
То не правда ой ні, ні,
Працювати любо мені,
Я працюю так завзято,
Мені праця немов свято.
Гонять тільки мене всюди,
Недовірливі всі люди,
На столі лиш примощусь,
Вмить на дворі опинюсь.
Кажуть всі ледащо йди,
Мишей сірих полови,
По коморі я блукаю,
Мишу сіру ту шукаю.
Тут натрапив я на сало,
В мене духу аж не стало,
Довго-довго працював,
Але сало не владнав.
Аж тут зуби захворіли,
Так сметани захотіли,
Став я зуби лікувати,
Ох і важко працювати.
Потім клопіт був мені,
Все було, як в страшнім сні,
Ох мороки я набрався,
Десь господар тут узявся.
Мов куля я летів з комори,
Приземлився лиш на дворі,
Серце з грудей вилітає,
Де це правда та блукає?
Крик господаря у слід,
Ох ледащий у нас кіт,
Не ледащий я не вірте,
Хочете друзі перевірте.
