ПШЕНИЧЕНЬКА
Пробиває холодний сніг
Зелена пшениця.
Залишаючи мокрий слід,
Знизу живить її водиця.
Зашаріється, запишається
Героїня моя щаслива.
Вона іще не знається,
Що є на світі погана людина.
Камінчик відкотиться
Від цього зеленого дива,
Сніжинка замилується.
Бо вона дуже вродлива.
І лиш людський черевик
Розчавить, сплюндрує,
Бо красу бачити не звик.
Далі собі помандрує.
/ березень 1998 /