Чому ми знову заблукали у житті?
Чому проснувся цей нестерпний біль?
Ми знову плачемо, ховаючись у сні
Невже програєм ми за щастя бій?
Невже дозволимо ми нас перемогти
Цій недовірі й ревності безглуздій?
Невже не зможемо ми далі йти
Й зупинимось у пустоті цій згубній
Не намагалися ми щастя зберегти
Ми дали волю гніву, все забувши
Не пробували щирість донести
Нічого повністю ще навіть не збагнувши
Не встигнувши піднятись до кінця
Ми знову впали, землю обійнявши
Ще вчора радісна була моя душа
Сьогодні ж, розірвалась, все проклявши
