Всім що написав, я поділюсь з тобою,
У ці рядки вклав думки і душу свою.
Це забере не більше п"яти хвилин,
Не пригальмує часу світового плин
Ти маєш знати, не маю сил мовчати
Є дещо ,що я хочу тобі сказати:
З тобою вільний я і не мушу брехати.
Нема від кого тікати, хіба від себе.
Є ти ,нікого більше не треба
Вимкніть сонце ,зорі, не треба неба...
Є одна дилема, на мої зізнання,
У відповідь всміхнешся ,а далі зітхання.
Скажу "люблю", у відповідь усмішка
Може так треба,не розумію,в чому фішка ?
Ти джерело моїх мрій, море моїх надій,
Ти мій наркотик,я залежний,зрозумій...
Ти зі мною і далеко, в той же час,
Чи я,як варіант я, наче,про запас ?
Може я кваплюсь, чи може ти гальмуєш ?
Мені цікаво, чим ти це мотивуєш ?
Може я іграшка, і ти з мене кепкуєш ?
Скажи що небудь,я люблю тебе,чуєш ?
Чи те, що відчуваю я ,зовсім не взаємно ?
І може, коли поруч я, тобі не приємно ?
Багато запитань, відповідей нема...
Весна на вулиці,та в душі досі зима.
Мабуть стидаєшся мене,і я тип не твій,
Мовляв:"давай,я буду поряд,ну а ти помрій."
Якщо,це справді так,то припини, не смій,
А якщо ж ні, не мовчи,сумніви мої розвій.
ID:
286166
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.10.2011 08:21:54
© дата внесення змiн: 14.10.2011 08:21:54
автор: Jim Drake
Вкажіть причину вашої скарги
|
