Уже народжується ранок
І сонце лагідно, зі сну,
Рожевить вишивку фіранок
І неба світлу глибину.
Цілує цямрину криниці
Цеберко свіжої води,
І ми з тобою наодинці,
Віч-на-віч - вперше й назавжди!
Душі твоєї біль вчорашній
Бринить тривогою в мені.
Зійшлись докупи долі наші,
Думки розвіявши сумні.
Ще на життєвих перегонах
Тепліють купи попелищ
Від давніх помислів гріховних,
Від пережитих бур та хвищ.
Шукай від дум тяжких розраду
В канві сьогоднішнього дня,
А йти в минуле на пораду -
Хай Бог тебе перепиня!
Моїх бажань гарячий подих
Теплом обізветься в тобі.
Ще нас зігріють всім на подив
Весна і мрії голубі.