Так як кохаю я - кохають тільки раз,
Так ще ніхто нікого не кохав.
Серед мільйонів слів, наповнених прикрас
Не віднайти слова, які б я дарував.
Серед мільйонів квітів на землі
Не віднайти ту ніжну і п'янку,
Яку б я зміг з любов'ю лиш тобі
подарувати в сплетенім вінку.
І серед трав безкрайніх, запашних
Не віднайти те місце на землі
Де б серед всіх скорбот своїх сумних
Лише коханням насолоджувавсь твоїм.
Та серед мільярдів тих сердець,
що прожили, шукаючи любов -
Лише мені дістався цей вінець:
Лиш я тебе, кохання, віднайшов...
Таку як ти кохали королі,
Таку як ти носили на руках...
Така як ти ніколи на землі
Нікого не кохала навіть в снах...
І лише ти із ніжністю мені
Сказала тихо тихо: Я люблю...
І навіть сонце згасло на землі,
І навіть співи стихли у гаю...
Тебе люблю... Хай навіть сотні раз
Я говоритиму тобі слова оці,
Скажу в сто перше за обох із нас:
- Люблю тебе ;- тримаючи в руці.
