Присвячується синам України,що загинули в бою
з комуністами під Крутами 16 січня 1918 р.
Світанком холодним зимовим
Покрита козацька земля,
Там триста студентів в окопах
Тримають в бою москаля.
І гордий тризуб звитяжіє,
Над полем крутянським в бою,
Немовби гора непохитна
У Київському краю.
Вже крові пролито немало,
Багато пропало життів,
"Але комуніста не пустим
Як цього би він не хотів!"-
Сказав отаман це солдатам,
І грянув там вибух гучний...
І вже отамана немає,
Стоїть кулемет лиш ручний...
І тут зрозуміло все стало,
Пропали останні з надій...
В бою цьому смерть - неминуча
Ввірветься в країну злодій...
Але козаки не боялись!
Забулися,що таке страх!
І з поглядом лютим,крижаним,
Стискали рушниці в руках...
Але вогонь в серці палає,
Набої в кишенях ще є,
Нехай уже тіло змерзає...
Обов'язок - перший за все!...
Отам вони і полегли -
Донизу лицем,як герої
Посеред радянських шакалів,
Не випускаючи зброї...
Уся Україна,молися!
За наших героїв-братів,
Навіки що там зосталися,
За вірних козацьких синів!..
За кожну хвилину свободи,
Віддали студенти життя,
Тож не забудьте їх подвиг,
Щоб жити без каяття!
