Хто виставив крикливі маяки?
Хто малював цю смугу у прийдешне?
Яскраве світло пожира роки
і швидкість наростає згубним смерчем.
Гуде, шумить тривожно автобан,
покришки розривають з люттю камінь.
у лобовому шклі на весь екран, -
дорога в вічність миготить вогнями.
Десь попереду, мов кленовий лист,
розходяться шляхи у різні боки,
зустрічний вітер під зловіщий свист
із двигуна виймає рештки соків.
Тріщить обшивка, зчіплення - вогонь,
кермо щоразу рветься із полону
змокрілих, перевтомлених долонь
і вихлопна вже догора від втоми.
Лиш в поспіху би смугу не згубить,
лише би не зблудить на роздоріжжі!
і навігатор, як на гріх, мовчить,
з-за обрію вже виглядає Вічність!
Боже ж мій!!! Як все вірно.. Життя - автобан!! І якби не та шалена швидкість - більше б помічали.. сприймали...раділи..
Та все ж.. якщо Господь влаштував все саме так.. і автобан веде лише у вічність.. то ми на вірному шляху..
Сильний, реалістичний, напружений вірш! Але зараз вже не ті дороги, які були раніше... Я 21 рік мандрую по ФРН і по всій Європі, останній час дороги сильно погіршились і іноді навіть намагаються нагадати наші... А взагалі правильний висновок :"Суета суёт" і це виснажує...