настала ніч. затихло все,
а я лежу і прислухаюсь-
як за вікном хуртелиця мете,
зимовим настроєм проймаюсь.
пройде морозом по спині
від згадки холоду нічного.
свист вітру чується мені,
як снігом криється дорога.
та раптом мені сумно стане,
піду, подивлюсь до вікна:
згадаю біль, печаль, оману-
щокою притулюсь до скла.
підійму очі вверх, на небо
безмежне сіре полотно.
я знаю, сумувать не треба,
життя чарівне всеодно.
на дворі нідуші немає,
всі в ліжку розглядають сни.
зимовий привид лиш блукає,
проймає настроєм зими.
мені було приємно 
