осінь дощами сита
хмари - неначе сито
жовті дощовики
маєм одну парасольку
їмо мандаринові дольки
злегка торкнусь руки
осені добре з нами
тобі - із моїми снами
йдемо ми під дощем
бризки, калюжі, каштани
я така ніжна панна
вкриєш мене плащем
назустріч нам перехожі
як добре, що ти не схожий
на тих, що спішать із площ
маємо цілу вічність
щоб дарувати ніжність
і цілуватися в дощ