Клапті днів опадають із якогось там баобаба**,
Що вічність простояв під небом, вітром розтрощеним,
Одягається Осінь у дьявольську камідь від Prada,
Беладонну заварює в глеку старім чорнолощенім ...
Роздуває Мольфар свою ватру, читає безодню ,
Стелить килим для оргій, обкурює ніч полинОм,
А у скелях ховаються дикі шакали голодні,
Одкровення приходить, як усміхнений, кволий Гном***.
Свою шкіру міняє Жаба-Царівна, коханка Хамелеона,
Заспокійливо дмухає в душі пріла липка омана,
А Матильда доросліша стала, та що любила Леона.
З зосенілих шовкових небес почулось: "Осанна".
Відкриваються ржаві гаки на двостУлкових брамах,
Курить люльку старий вартовий на вежі,
Соннце - яйце золоте і чотирирукий Брахма,
Принишкли,- шлях Молочний виходить за межі.
Оса́нна *(гебр. הושענות — спаси, ми молимо
баобаб**-дерево життя, що расте корінням догори. Найбільш долгоживуче дерево, тисячолітній символ долголіття і силы. У нього нема кілець на зрізі, які б вказувати на роки.
гном ***-в алхімії і оккультизмі гном — дух земли ,земна елементаль.
Дякую за оцінки. Ні, не осінь. Але як подолаю оту "ватер-лінію" між літом і осінню- тоді вживаюся з цією порою. А моя пора - це час цвітіння кульбаб. 
