Пропоную вашій увазі мою "пробу пера" як перекладача :)
----- ----- ----- ----- -----
Я - жінка. Я - актриса ексцентрична,
вгадай, яку я граю нині роль.
Я - жінка. Я - володарка велична,
мені вклонялись злидар і король.
Я - жінка. Я - рабиня безталанна,
що знала лиш солоний смак образ.
Я - жінка. Я - пустеля невблаганна,
що спалить всі гріхи твої за раз.
Я - жінка. Я слабка і я всесильна.
Моє життя - зі злом жорстокий бій.
Я - жінка. Ти поводься, любий, пильно,
а раптом, стріли послані тобі...
Я - жінка. Я - жага непереможна,
я мушу все стерпіти і знести.
Я - жінка. Я - те щастя найдорожче,
котре не зміг впустити в душу ти.
Я - жінка. І тому я небезпечна.
Вогонь і лід зійшлись в мені одній.
Я - жінка. Я прекрасна, безперечно,
і в юності, і в старості моїй.
Я - жінка. І у світі всі дороги
ведуть до мене втомлених прочан.
Я - жінка. І за це я вдячна Богу,
хоч Він мені гріхів не пробачав...
А ось оригінальний вірш київської поетеси Наталії Очкур:
Я - женщина, а ,значит, я - актриса....
Во мне сто лиц и тысяча ролей.
Я - женщина, и, значит, я - царица,
Возлюбленная всех земных царей.
Я - женщина, и, значит, я - рабыня,
Познавшая соленый вкус обид.
Я - женщина, и, значит, я - пустыня,
Которая тебя испепелит.
Я - женщина. Сильна я по неволе,
Но знаешь, даже если жизнь борьба,
Я - женщина, я слабая до боли,
Я - женщина, и, значит, я - судьба.
Я - женщина. Я просто вспышка страсти,
Но мой удел терпение и труд.
Я - женщина, я - то большое счастье,
Которое совсем не берегут.
Я - женщина и этим я опасна.
Огонь и лед навек во мне одной.
Я - женщина, и, значит, я - прекрасна
С младенчества до старины седой.
Я - женщина, и в мире все дороги,
Ведут ко мне, а не в какой-то Рим...
Я - женщина. Я - избранная богом,
Хотя уже наказанная им...
та все одно - дякую 
