Тепле надвечір"я, друже, з ким, як не з тобою?
Свіжими стежками в зелені потоки
знову кроки
Тепло, і вітер, і квіти- все для нас,
зупиняється час-
ідеальна мить- і затишно знов
пити з тобою каву
кожен раз.
Повз нас пробігають, поспішають кудись люди
течуть звідусюди
метушаться
а ми ступаєм собі в тишу,
і ні з ким так затишно не буде
як з тобою, друже.