Колись,давно,іще тоді
Надіюся ти пригадаєш,
Коли дивився в очі ти мої
А я лякалася що лаєш.
Тоді,давно,я так хотіла
Тобі близькою стати,
Щоб бачити щодня тебе
В ночі з тобою розмовляти.
І домоглася все ж свого
Та подругою бути не хотіла,
Та йти не пропустив того
З тобою була,хоча душа боліла.
Усе мені розповідав,як ти її кохаєш
Мовляв не можеш відійти,дзвінка її чекаєш,
А я було так слухала,поради щирі я давала
А в серці в час розмов,буря не стихала
Той поцілунок у цю ніч,повір ніколи не забуду,
Твої слова в кінець такі "Ти як вона цілуєш мої губи"
Я памятаю промовчала,не відхиляючи вуста
Тебе я далі цілувала,і горем заливалася душа.
Пройшло два дні і ти так помінявся
І дивний блиск горів в твоїх очах,
А через день зі мною розпрощався
Мовляв закохуватись ще не час.
Тепер ти знов у сни мої приходиш,
І дзвониш навіть,пишеш смс,
Та що ти милий,ні я не бороню
Просто друг мені ти,друг і все...
Того з ким зараз,більше не покину
Не раз страждав,чекаючи мене
Тоді мене,мій ЛЮБИЙ,ти відкинув
А зараз йди, та забувай мене
