Погляд старого міста по старому п`янить,
дощ падаючи, стає гіркими смайликами,
Тремтяча струна кволо-іржаво кричить,
і сонце будиться жайворонками.
Збіліле небо в очах крутиться,
Зболіла душа в тілі нудиться,
Те, що варте - хай лишається,
що мріється - збувається.
Гойдалка падала хвилею,
бути хотіла щасливою.
Радість тікала, як тінь.
Чекала торішніх цвітінь.
