UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Leonar: Кесареві - кесареве! Богові – Боже! А духовному наставнику - ? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ корозлик, 22.05.2009 - 19:15
Оценка поэта: 5а духовному наставнику - гроші, звичайно, раз вони нікому іншому не потрібні 
Leonar відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Ставлення духовного вище за матеріальне не означає, що ми можемо повністю викорінити матеріальне. Бо живемо в матеріальному світі. На мою думку той хто питав чи потрібно віддячити грошима у самого духовного провідника поставив його в незручне становище, бо звичайно що навіть коли б йому дійсно були потрібні ці гроші, він не зміг би сказати :так давайте. Бачимо що в євангелії апостоли зрікалися свого заробітку і казали: що з того коли ми сіємо у вас духовне, а пожнем ваше тілесне (тобто пожнем їжу для тіла,над якою працює простий люд) Не може священник ще десь на стороні підробляти щоб прожити тут на землі, тоді його праця над духовним буде не такою плідною! А ставлення духовного вище за матеріальне завжди буде в нашому серці. Бо людина може бути бідною і нічого не мати і шукати матеріального! І добре зробив духовний учитель що не відповів нічого, бо це питання людина повинна адресувати до себе самої – дати чи недати! Leonar відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Боже, я не розумію Тебе … Ти наділив мене розумом, і це цей розум не спроможний Тебе зрозуміти. Не розумію, чому так у світі все влаштоване. Не розумію, чому у світі все так діється. Не розумію, чому люди так живуть. Не розумію, чому ти так ставишся до людей. Не розумію, твою волю і твої настанови. Не розумію життя та всього, що твориться в житті. Не розумію навіть себе та тих, хто довкола мене. Не розумію, чому я не розумію. Не розумію, хоч і шукаю пояснення. Деколи знаходжу відповіді на свої запитання і дістаю спокій, але не надовго, бо інші незрозумілості мене непокоять. Боже, дай мені розуміння! Дай, щоб серце моє заспокоїлося і, щоб не мучив би я себе своїми запитаннями, що постають у мене. Господь терпеливо слухав і мовчав…. – Не розумію, дійсно не розумію… чому мовчиш? Поясни мені… якщо мене любиш, то дай мені розуміння! Господь далі терпеливо продовжував мовчати. А моїй терпеливості прийшов кінець. – Ну, як же можна бути з Тобою, як можна виконати те, що ти просиш, як можна служити тобі, коли я Тебе не розумію? Сказавши це, піднявся від місця молитви, в цю мить якийсь вітерець доніс: «Віруй!» «Віруй?» – і це все? – Ага… це все, що потрібно, щоб бути зі Мною, щоб виконати Мою волю, щоб служити Мені, і щоб любити мене всім серцем, всією душею і всією силою своєю… Вірую…. Віруй … це також допоможе тобі, любити ближнього. Хотілось відразу пояснити, що я: Вірую!… але за якусь мить у серці моєму з’явились слова: “поможи моєму невірству…” – і уста мої прошепотіли ці слова. Знову повіяв лагідний вітерець, але цього разу не приніс жодного слова. Натомість до серця мого повернувся дивний спокій і дивне відчуття присутності … Його. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
