Життя іде і час летить
І все минає кожна мить
Думка підноситься у гору
Так легко, чисто, аби невпасти їй додолу
Миживемо тільки раз
В один і тойже час,
А він минає і мина
Немов натянута струна
І серце так бурно б*ється
І кров моя по жилам в*ється
Юна і гаряча вся вона
І зла нікраплі в ній нема
Є в ній сум ліричний
І біль, такий незвичний
Щастя є у ній
Любов та дружба, все знайомо їй
Але треба іще одне,
Щось незнайоме й неземне
Якась одна іскринка
Чогось того малесенька частинка
