Яскраво зорі для тебе так сяють,
Лагідне сонце тепло віддає.
Юну тебе срібні роси вмивають,
Бог тобі сили й терпіння дає.
Лихо по тобі не раз прокотилось.
Юрми чужинців ішли напролом,
Ти ж не злякалась і не скорилась –
Ери свавілля зламалось крило.
Більше не будуть тебе мордувати,
Експлуататорам врвався твій рід.
Ми вже на тебе будем працювати.
От і розквітне калиновий край.
Я так люблю твої далі прозорі,
Усмішку нив і садів, що цвітуть,
Край, де моря, є і ріки, і гори, -
Різні народи тут в мирі живуть.
А над дворами лелеки кружляють,
Їхні колиски несуть немовлят,
Найщасливішим матусям вручають
Одних із найкращих твоїх козачат.
