Мовчання кидає ножі,
Які тримаються на грудях...
Чого чекаєш, то біжи,
Зі сліз моїх минай калюжі.
Не зупиняючись біжи,
Біжи від злочину такого...
Десь там мотузку розв'яжи,
Звільни затримане те слово.
Та й в мене теж переболить,
Загоїть час відкриту рану,
Яка нестерпно так болить,
А за сьогодні менше стане.