Хіба кохають без причини,
до кому в горлі, в серці спазму?
Так, ніби мозок відключили,
ввели у кров любові плазму.
З тобою легко говорити,
безцінна лагідна любове.
З розмов збирати щастя крихти –
бажання терпко-калинове.
З тобою можна вік мовчати
і розуміти суть без слова.
У вчинках істину вбачати,
вона – відмова й передмова.
З тобою добре в нашій тиші,
вона і пристрасна, і власна.
Ти сонцем світиш в кожнім вірші,
бо ти і є – свіча невгасна.
