миттєвосте —
за яку вислизає тепло
з-під знятої шапочки жолудя —
розщепися заячою губою
сядем на краєчку твоєї розколини
звісим ноги пошарпаєм потічок
який годі назвати
не набравши в рота води
не затримавши якнайдовше дихання —
як тоді коли намагалися
задмухати нетлю
на яку позліталися ліхтарі —
і як врешті вимовим його ось так —
проти течії мови —
куди потому метнеться луна
не керована більше фізикою?
котрий розхитає камінь?
з яким милосердям
розхлюпає тут усе?
08.11.23
