осяйний бік леліє розмахом єства
у запізнілім подиху у казці-сні
урівноважено тремтить уся весна-красна
у спішнім даруванні у пітьмі теслі
з великого маєтку зверхності чинів
свербить-клекоче жайвір на пілоні
у пору радості-печалі той страшенний гнів
вирішує у спадок страсті на природі
зведеться співогра у оскрижаленім потоці
заграє дико-гіркая вода в печері
і ми удвох мандруємо по тому боці
де височіють скелі та густі пустелі
засяють струмені тепла у мандрах
зтяжіють небеса вдалечині
і легко по-весняному заграє казка
у вишині морської суші на землі
21.04.2019
