Доріг у цьому світі багато,
Та є завжди у кожного одна,
Що веде в село, до тої хати,
Та що найдорожча нам вона.
У тому клубку доріг сплетіння
Зовсім ту не важко віднайти
Що було по Божому велінню
Першою пізнати і пройти.
Та дорога, що нам світ відкрила,
Що в шляхи великі повела,
Сама найдорожча,сама мила,
Бо нам через серце пролягла.
Ця дорога і кінця не має,
Скільки б хто по світі не кружляв
Завжди до початку повертає,
Щоб ніхто первинне не втрачав.
Вже не раз казав- де залишилась пуповина,там початок життя,а початок туди і всі дороги.
Дякую люба ЛЮБА, вітаю з канікулами. А у мене в розпалі сезон.
Та тягне і сюди,тут також наші сліди залишаються.