Широкий світ, а місця в ньому мало,
Глибокий вир, і темна в нім вода.
Високе небо разом з градом впало,
Від щастя не залишилось й сліда.
Весну і сонце обіймали руки,
Ми тішились - минула вже зима!
Але чекання перейшло в розлуки,
А зустрічей... а зустрічей нема...
... І десь колись, на сто якійсь там милі,
Коли вже й сам собі не будеш рад,
Здивуєшся - куди ж ми так спішили?
Та вороття не буде вже назад...
20.04.2024
