Антологія «Калинове гроно»
(Полтава, «Полтавський літератор», Том 3,)
Олександр Печора
Поет уміє краще багатьох
Ловити миті, ткати думи віщі,
Аби відчути, розуміти вічне,
Щоб серце озивалося «тьох-тьох…»
В. Голуб
Я відчуваю, розумію вічне.
Повірите? Це не пусті слова.
Десь у ставку об’єкт біологічний,
А серце озивається – ква-ква.
А біля хліва я увесь горю.
Там щось живе страшенно хоче їсти!
І мимохіть снуються думи віщі,
І серце тенькне лагідно – хрю-хрю.
А от сигнал, миліший багатьох.
І знаю я давно його природу.
Це Галя із відром іде по воду.
А серце аж заходиться – тьох-тьох!
Про кохання,це завжди романтично
Оригінально і дотепно!
Спасибі!
