Лише провела, а душа вже чекала.
Надія, мов пташка сидить на плечі.
В тривозі думками тебе обіймала,
В віконце дивилася вдень і вночі.
А що буде далі - у кого спитаю?
Чи Мойри* втомились, що долю прядуть...
Надіюсь і вірю - я знаю! Я знаю!
Додому дороги тебе приведуть.
Бо ти, як і я, маєш в серці той промінь,
Який не згасає ніколи й ніде!
Ніщо твою волю і силу не зломить,
Тебе цілий світ з перемогою жде!
І день наче вічність, і кожна хвилина,
Іде лиш вперед, і ні кроку назад...
Найбільше чекає тебе Україна,
Бо ти її син, її батько , і брат!
* Мойри - богині, які прядуть золоту нитку долі (грецька міфологія)
16/03/2024
