Несамовито вже й іди, Несамовита...
Зазнали, вже ж, ми всіх печатей порівну,
І всіх печалей спробували борозни,
Та всіх тих тіл, війною оповитих...
Несамовито спотикайся об кайдани!..
І зрозумій, не спротив - ті Майдани,
Ті захоронені в багнюці борони
Та міни, нам війною віддані знов, дані...
Ті міни, що, на жаль, в обидві сторони...
На жаль, бо наслідок війни - це данність...
Несамовитою же будь, Несамовита!...
Лише втрачай ти більше ворогів тут наших!
Лиш залишай їх в українській пашні,
Що більш родючим роблять ґрунт... То й квити...
Несамовито мрій, будуй, твори та віруй
У наших вірних, рідних козаків-солдатів,
Та зич їм фарту, досвіду, наснаги, сили,
Щоб дочекалась із них кожного їх мати,
Щоб дочекались рідні всі додому, милих,
Та щоб найшвидше повернулись, браття!..
Несамовито вже й іди, Несамовита!
Ти - на своїх ланах, лугах та збіжжях!
Твої сини на стрічки ворогів поріжуть,
Якби лиш, Ненько, прихистила вітром!
Якби лиш пагорби твої - міцніше сталі
Від куль, снарядів в перепону стали,
Болота - пастками, а гори - як фортеці,
Земля окопами тримала у безпеці
Свою кровину... Чужину ж - на віття!
І хай Господь - суддя, та поруч вітер
Їх колихає, вічність віддаля...
Несамовито вже й іди, Несамовита!
Вже ж забери, допоможи зустріти
Мечем та гідним словом москаля...
ID:
1007891
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Патріотична лірика
дата надходження: 08.03.2024 23:26:15
© дата внесення змiн: 08.03.2024 23:26:15
автор: Володимир Науменко
Вкажіть причину вашої скарги
|
