|
Це не жахливий сон, і не страшне кіно,
Тут наче не війна, на західній границі.
Мов непотрібна річ... розсипане зерно,
Це сльози золоті добірної пшениці.
Там грізна посівна, скрізь - міни на полях,
Там градом і вогнем щоденно поливають.
А тут чиясь "рука" , чи прИхоть - просто жах,
Людські труди і біль з презирством викидають.
Європо! Ти ще є? Прокинься - не мовчи!
Ти й так багато літ дивилась і мовчала...
Зроби щось, зупини, і на весь світ кричи,
Бо прийде і до вас "московських" сил навала.
Важливо зараз все, тут кожна мить - це шанс,
Гуртом допоможіть вкраїнському народу!
Є друзі серед вас? Чи знов за нафту й газ,
Ви продаєте мир, і гідність, і свободу?
Це не страшне кіно, реальність, а не сон,
Палає Схід в вогні, а Захід мов не бачить...
Коли горять степи, поранений Херсон
Спаплюжене зерно нікому не пробачить.
... Мине і ця біда, прокрутить часу триб,
І вічність, наче млин, епоху в порох зІтре ...
Та люди не простять той викинутий хліб,
І Бог вам не простить, допоки й буде світу...
16.02.2024
ID:
1006261
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.02.2024 22:06:32
© дата внесення змiн: 19.02.2024 22:06:32
автор: majra
Вкажіть причину вашої скарги
|
