«Autumn is over the long leaves that love us…»
(William Butler Yeats)
А ви любите літати
Там, де кружляє вихор?
Той самий – вихор радості,
Трохи лускатий – як риба,
Яку зловив Одіссей
Для німфи Каліпсо,
Трохи злодійський – як сонети Нептуна
Проспівані в день солоний –
День віскі.
Збудував собі крипту –
Для квітневої повені –
Весняної як відпочинок.
Світ шкутильгає,
А я за ним дибаю,
Наспівую, щось мугикаю
Про овечок глиняних
Та про журавлів троянських
Про яких можна лише пошепки –
Навіть мені – сивому,
Навіть мені – флорентійцю північному,
Що на дворику італійському
Споглядає забаву паяців фарбованих
І шукає очима зимове небо –
Там, вгорі. Там, між баштами –
Між Torri Petrarca.
У соляній шахті
Слухаю серце світу – стукає,
Пишу про імена забуті,
Про тіні вершників
Над Понтом Евксинським.
Якби ж потрапити світові у той вихор радості, щоб не шкутильгати. Боляче, боляче пошепки. Не боятись голосу! Чи ж почують... про овечок глиняних трипільських, про крадені корені... Шкутильгають...
Дякую, Майстре!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! У сумні часи хочеться щоб прилетіла радість - хоч ненадовго....
!!!... 
Дякую за такий відгук! У сумні часи хочеться щоб прилетіла радість - хоч ненадовго.... 
.jpg!Large.jpg)
