Ти слово порожнє кидаєш
Для кого приглушений крик?
Ти хочеш боротись з ненавистю,
Щоб сипався на спини граніт,
Але не бачиш принижених,
Що вічність проводять в пітьмі.
Де топиться слава і гідність
Між правдою трусимся вік,
Так вибий нам очі з жадобою,
Розвій всі думи сумні.
Але ти стоїш наче вкопаний,
Ніяк не звернути у бік,
Залишимося разом у смороду,
Порожніх канав де смітник,
Кипить над злобою піниться,
Жахливий отруєний світ.
