( пісня,
з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
І
М.: Вже коні запрягає Час,
Різдвяну Ніч везе з Небес до нас
Тай засвітить Зірку Вифлеємську там,
Де сонячно вітрам.
А я біжу йому навстріч,
З відкритих брам усе скидаю з пліч,
Щоб зловити течію його за край -
Гори! Не догорай!
Гори! Не догорай!
Пр.:
М.: Життя летить, розгорнувши крила
І мені несила зупинити й мить.
Біжать літа, із долонь втікають,
Скроні огортають в золоті жита.
ІІ
Н.: Настала ця жадана мить,
Вогонь святковий у душі горить.
І сіяє Зірка радістю з небес,
Летить промінь чудес.
Ловлю в долоні благодать
І відчуття в словах не передать.
Мов на крилах щастя мчу за небокрай -
Гори! Не догорай!
Гори Не догорай!
Пр.:
М.: Життя летить, розгорнувши крила
І мені несила зупинити й мить.
Біжать літа, із долонь втікають,
Скроні огортають в золоті жита.
ІІІ
Н.: Лунають дзвони по землі,
Розсіявся нічний туман імли.
Все осяялось в яскраве торжество,
До нас прийшло Різдво!
Щаслива, мов мале дитя,
Втішаюсь миттю поміж хвиль життя.
Ти, Зірнице Віфлеєму завжди сяй!
Гори! Не догорай!
Гори! Не догорай!
Пр.:
М.: Життя летить, розгорнувши крила
І мені несила зупинити й мить.
Біжать літа, із долонь втікають,
Скроні огортають в золоті жита.
Марія Дребіт - Наталія Простякова
2021 рік Португалія - Україна
фото з нету
