Я відчувала болотні води
Їх гнилезну зелень
Що повнить задухою
Та тьмянить відчуття
Я тремтіла і бачила
Нестримні потоки
Пороги гірських вод
Які ламають кості холодом
Я падала тонула
В Глибокі води океану
І повнилася страхом
Від вічної темноти
Я втікала від мерзлоти
Пливучи від негоди
Поміж нестримних хвиль
Що пруть силою без перешкоди
Я шукала тихої води
Яка омиє мої рани
І теплими краплями
На повнить кутки моєї душі
І сподівалася на чудо
На тиху гавань для душі
Але ті води океану неспокійні
Штормить, болить
