О граціє! Натхнень моїх красуне!
Спасителько, розраднице моя!
Де ходиш ти, щаслива й вічно юна?
Де ходиш ти, коли страждаю я?
Десь, може, серед гаю в барвах літа,
Усміхнена, співаючи пісень,
Збираєш ти мені в дарунок квіти,
А я дарма тривожуся лишень?
Чи, просто, поруч мене непомітно
Все ждеш і ждеш оту єдину мить,
Коли душа трояндою розквітне
І буду я лише тебе любить?
