Вугілля знов згасало у комині...
А може досить жару..? Досить нині,
Коли від нього може все палати..?
Додай повітря - випалить всі дати,
Які ми зберігали так ретельно.
Усе зсередини - вогнем пекельним,
А ззовні - тиша, спокій та байдужість,
Ніби скорили неміч та бездушність.
Вугілля знов повільно засинало.
Знов ніч скорила, й у думках смеркало,
Затихло щемом в серці та злобою.
Вугілля опадало вщент золою...
