Тендітна пісня, ніжна, чарівна,
Вона лунає й заплітає
Шовкові коси у рядки та надихає,
Найкраща подруга для мовлення й письма,
Вона з поетом часто грати полюбляє;
У тихі ночі стука у вікно митця,
Людей у гурт збирає, пронизуючи наскрізь їм серця.
Малих дітей вона оберігає
І материнськими вустами
Співа їм пісню місяця.
Тому від неї відгук чутно в небі,
Та нею пишуться сонети і вірші,
Вона насправді близько коло тебе,
Вона лунає у твоїй душі.