Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: ТЕПЛІ, ВЕЛИКІ ЦИЦІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Павло Коваленко, 09.03.2020 - 21:18
Я вже вибачаюсь, пане Сашко, але не стримався, щоб не написати пародію на Ваш вірш.Щоночі тону в безсонні: закрию очі – сницця, ніби то я босоніж біжу, а за мною – циця летить пипкою в небо як навіжена птиця, ніби щось з мене треба і хоче в мене вчепицця. Як молоко в бідоні - як тут не розізлицця? Я ж не проти любові, щоб у екстазі злицця, і, як верхи на верблюді, сидіти на теплій циці, та де ж ви – Марічки й Люди, щоб я на вас міг женицця? Безсоння тисне в лещатах, груди, що й не відхрестицця. Казали мені батько й мати: щоб спати – треба женицця! |
|
|