Я ,чую, твій голос під небесами...
Поміж верховіть тополі вдалині.
Ти ,полетів у вирій з журавлями
Залишив, печаль у зболеній душі .
Зашумів, гай помахав віттям рукою...
Вітер , пожовклий лист зірвав під ноги.
Плаче гірко калина за тобою
Жде, і виглядає тебе край дороги.
Падає ,білий сніг мете, хуртовина...
За білим лебедем замітає сліди.
Коли втрачаєш пару -ти сиротина
І гаснеш, як свіча... день, за днем від сльози.
Мороз, пече душу палючим вогнем
Найкращі квіти в'януть у заметіль.
Під снігами, вмирають під тягарем
І роз'їдає ,глибоку рану життя сіль.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
