I saw thee weep – the big bright tear
Came o’er that eye of blue;
And then methought it did appear
A violet dropping dew:
I see thee smile – the sapphire’s blaze
Beside thee ceased to shine;
It could not match the living rays
That filled that glance of thine.
As clouds from yonder sun receive
A deep and mellow dye,
Which scarce the shade of coming eve
Can banish from the sky,
Those smiles unto the moodiest mind
Their own pure joy impart;
Their sunshine leaves a glow behind
That lightens o’er the heart
Я бачу плач - блискучі сльози
Із синяви сумних очей
Немов з фіалки, а чи з рози
Упав сріблястий блиск ночей
Вона сміється - тихнуть грози
І зник сапфір - святий трофей
Адже зрівнятися не в змозі
З вогненним блиском тих очей.
І небо сонце тихо вкрало
Лиш колір хмар ввібрав тепло
І непомітно темно стало
І в душу вже прокралось зло
Лиш погляд зможе подолати
Той сірий смуток - чорне тло
Адже нехай проміння мало
В душі завжди горить вогонь.
