Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ТОЧКА РОСИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ олена гай відповів на коментар Олекса Удайко, 15.11.2019 - 18:12
Я? Про концепцію твору під назвою "Точка роси" автора О.Удайко. Не все ж нам жити на межі сліз.
Олекса Удайко відповів на коментар олена гай, 15.11.2019 - 19:21
... не дочитали... Тут нема песимізму, є застереження від ігнорування добра та здорового глузду...
олена гай відповів на коментар Олекса Удайко, 16.11.2019 - 07:38
Застереження- то зрозуміло, а що до серця що ж бо лубок, жорстка кора. Що несе нам той прошарок суспільства маніпуляторів?Хоча, боротьба добра і зла буде прогресивно-оптимістичним поступом суспільства, якщо пермагатиме добро, яке у Вашому творі,поперається холодом, заблукалим подивом і т. д.по тексту. Ваше добро попранне холодом роняє гіркі сльози. Кожна епоха вважала себе гіршою,от і наша не ідеальна, а це попахує песимізмом. Олекса Удайко відповів на коментар олена гай, 16.11.2019 - 11:25
Щодо серця... Хіба не черстві серця нам підсувуютьтой негатив, проти якого приходиться суспільству згуртовуватись (позитивний аспект дії "поперників") та боротися? А тепер щодо песимізму! УРА-ОПТИМІЗМ, як і УРА-ПАТРІОТИЗМ, на мою думку, ганебні явища, що заважають прогресу! Тут йдеться про об'єктиний, зважений оптимізм, що спирається на непорушну аксіому, що добро завше переборює зло... Так, добро топчеться ("поперається"- це русизм, принагідно зазначу) холодом, і від того, на жаль, бувають сльози... Це попередження творцям холоду і сліз, як і оте "упасти біля гробу"... Ми повинні знати, де ми знаходимось, щоб знати, як з цим боротися... А Ваші слова "попахують" критиканством, але ніяк не об'єктивною іцінкою твору, Оленко! Точка роси - непересічний образ, переступити через який просто неможливо...
олена гай відповів на коментар Олекса Удайко, 16.11.2019 - 14:10
Так-стоп, беручи самий перший мій комент - я мала на увазі тільки свої почуття, і хотіла сказти, що я добра людина, яка вірить в перемогу добра.
Олекса Удайко відповів на коментар олена гай, 16.11.2019 - 14:18
Якщо себе(!), тоді все в порядку, Оленко! Радий, що порозумілися!
Олеся Лісова, 14.11.2019 - 20:15
П.Олексо, як мені подобається Ваша громадянська позиція. І дуже хотілося б "...постигнуть правду чистої води..." Вірш заставляє задуматися, щоб потім не плакати.
Олекса Удайко відповів на коментар Олеся Лісова, 15.11.2019 - 07:55
...і мені, Лесю... Відтак і маюсь... Микола Холодов, 14.11.2019 - 18:51
Забираю в обране, щоб дійти до істини а також насолодитись чудовою музикою.
Олекса Удайко відповів на коментар Микола Холодов, 15.11.2019 - 07:19
дякую, Миколо... У Вас вишукані естетичні см́аки...
Олекса Удайко відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 15.11.2019 - 07:21
дякую, Світлано... сказано коротко і глибоко...
Ніна-Марія, 14.11.2019 - 17:45
Які глибокі і мудрі Ваші роздуми, Олексо...!!! І як майстерно Ви вмієте передати те, що навіть не кожен це бачить і розуміє... Музика супер!!!!!!!
Олекса Удайко відповів на коментар Ніна-Марія, 15.11.2019 - 07:23
дякую, Ніно... маєте тонку й гармонійну душу...
Олекса Удайко відповів на коментар birusa, 15.11.2019 - 07:26
десь так... дякую за візит і констацітацію очевидного...
Олекса Удайко відповів на коментар Ольга Калина, 15.11.2019 - 07:31
....згоден! Дякую за тАке розуміння теми, Олю!
Luka, 14.11.2019 - 13:56
і лірика і філософія, і патріотика, і громадянськість, у же про пасіонарність мовчу - вона у кожній стрічці кодного вірша...
Олекса Удайко відповів на коментар Luka, 15.11.2019 - 08:03
Ви, певно, психолог, Катрусю... За думками, вираженими пацієнтом, можете поставити... діагноз! А щодо пасіонарності, то я від неї страждаю. Але найбільше страждають ті,котрі мене оточують. Бо планку, що ставлю я за правило, не кожен може перестрибнути...Згорів Франко, згорів Тарас, Вони ж були бо вище нас... Амадей, 14.11.2019 - 13:30
Забудьмо кожен про свою утробу -не граймось всує з точкою роси! Та ці слова треба вирізати на камені як Заповіді на скрижалях, а владним мужам, на лобі крупним шрифтом, ще й гвіздок забить, на пам"ять. |
|
|