Як добре, що кохання є у світі.
Немов весняний цвіт, ніжний, на вітрі.
Життя дорога в нього є красива.
Там, де кохання - доленька щаслива!
Ти знов скажи, скажи мені "Кохаю!"
Від цього слова кращого не знаю.
Із вуст твоїх почути - насолода.
Кохання - це від Бога нагорода!
Як добре, що весна приходить й літо.
Уся земля коханням обігріта.
І навіть холод з серденька зникає.
Бо вірить той тому, кого кохає!
Ти знов скажи, скажи мені "Кохаю!"
Від цього слова кращого не знаю.
Із вуст твоїх почути - насолода.
Кохання - це від Бога нагорода!
Тут кожен день цвіте барвистим цвітом.
І навіть осінь пахне теплим літом.
Як холодно - зима розсипле квіти.
Де є любов... завжди земля у цвіті!
Ти знов скажи, скажи мені "Кохаю!"
Від цього слова кращого не знаю.
Із вуст твоїх почути - насолода.
Кохання - це від Бога нагорода!
Гарний вірш,Надійко,можна на музику покласти...
Ти знов скажи, скажи мені "Кохаю!"
Від цього слова кращого не знаю.
Із вуст твоїх почути - насолода.
Кохання - це від Бога нагорода!
