Це просто осінь за вікном.
Вона щораз приходить в гості
З рябим духмяним кавуном,
Що зніжився у літній млості.
З очима кольору дощів,
Холодними і ледь сумними.
Калини кущ зніяковів...
Мої думки, мов пілігрими,
Пливуть за хмарами услід,
Над душами садів журливих.
Вже стільки літ, вже стільки літ
Гублю я мрії в сірих зливах.
Це просто осінь, подивись,
Як личить їй намисто з глоду,
О цій порі і глибша вись,
І приспаніші, тихші води.
О цій порі смачніший мед,
Розмови довші і тепліші,
Прощальний журавлиний злет
І ми в цій осені геть інші.
***
Це просто осінь, просто мить,
В життєвім океані острів,
Відзолотіє, відшумить,
Вона завжди минає...
Просто...
8.09.2018.
Скоро, панночко, весна! Весняні поезії у Вас такі цілющі, такі духмяні, що не хочеться навіть вірити у "сірі зливи" на "острові" власне Вашого "життєвого океану"...
Привіт, Іринко! Ми вже знайомі на сторінках Клубу. У мене щоправда кілька років тому був інший псевдонім. Дуже ціную Вашу унікальність в поетичній творчості! К. Ш.
Рада, що Вам сподобалося! 
якісна лірика, Ірино 
Вашими устами промовляє осінь, Іро! 
