За твором Інни Рубан - Оленіч "Сенс в житті"http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795903#com3608017
Без вашого кохання день імлиться
і біль в моєму серці увесь час,
мені б до вас душею притулитись –.
люблю вас! Як же я кохаю вас!
Листи палкі щоденно я писала,
згорала в кожнім слові вся до тла,
свою вкладала душу і чекала,
та відповідь жорстокою була.
Не рівня вам і вчена - мала б бути,
щоб у панянку закохався пан.
Сказав суворо, щоб його забути,
бо ця любов – уява і дурман.
Сльозами вмилось серденько гіркими
та розлилось солоне море сліз.
Втопилось горе й почуття раниме,
та... загоївсь на серденьку поріз.
Колишуть хвилі в морі сонце ясне,
вогонь любові в серці не погас.
Кохаю знову і життя прекрасне,
та в ньому – вже немає, пане вас...