Безліч думок, слова відсутні,
Тримаєшся, ніби з останніх сил
Люди навколо, чіпляють душу
І шкода, що в тебе немає крил,
Ти б полетіла кудись високо
Де сонце, де хмари, де просто ти,
Люди навколо, чіпляють душу
Ти їх не слухай, просто живи,
Часом, буває розбите серце,
Сльози, та знаєш, життя летить
Тримайся пташко, за світлі моменти,
Хоч знаю, що важко бо дуже болить,
Подивися, навколо багато світла,
Тобі ще стільки готує життя
І складно буває, коли проти вітру,
Та ти в цьому світі така не одна,
Послухай як б’ється у грудях серце
Попереду, безліч яскравих днів,
Випромінюй добро і воно повернеться
Все буде як треба, не бійся і вір.
©Марія Скочиліс
ID:
790633
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 07.05.2018 00:03:37
© дата внесення змiн: 07.05.2018 00:03:37
автор: Марія Скочиліс
Вкажіть причину вашої скарги
|
