Гучний кінець невигаданої повісті.
Погасло світло, тиша у кімнаті...
Якби ж лишити хвилю загадковості,
Ніби не всі ще вислови тепер крилаті.
Думалось - старт, а виявилось - фініш.
Дурний азарт
Залишився помІж
сторінок у старих записниках
на пожовтілих вже картках,
Що пахнуть вересом і пізнім літом...
І ніжним дотиком зінниць
Залишся всім... Повітрям, світом...
Консенсусом обох різниць.
