Як нашим виродкам дісталось державне все майно:
І фабрики, заводи, майже всі дари природи?
Де той Закон, щоб правду молодь знала про це лайно,
Ми ж "правова" держава, європейської породи?
Люди мруть від буття такого, бо виходу нема...
За роки влади обірвалось не одне життя.
Небесну сотню пам*ятає та київська зима.
В доларах і євро продане бронзове лиття.
Скільки можна іудам нашу людяність топтати,
Де час від часу правосуддя змінює окраску,
І до чужого горя співчутливість небагата,
А до слабких і немічних уважність має маску.
Всі порушення контрактних елементів у житті
І деградація родини перекрили нам шляхи.
Людські відносини тепер ведуть до карної статті.
Бо у владі хижі звірі, а не голуби - птахи.
Усім чинам вже пізно вчитись працювати гідно.
Їхній мозок їсть отрута - спокуса владою, валюта.
Роки летять, але в державі свобода дише бідно.
На дві душі в країні жити - це зрада люта.
Народе, презирством знищуй брехунів-гарпагонів.
І байдужість ніколи не пускай до свого болю.
"Де правда, там і щастя сяє без погонів" -
Прості слова, але лиш загартовані на волі!
