Таку втрачаємо красу,
Яка, напевно, й не кохала,
Це "Руській мір" "брати" несуть,
Щоби земля їх не приймала.
Найкращі гинуть у бою,
За нашу волю і за спокій,
А ми всі сидимо в тилу,
І всі чекаємо допоки...
Наплине вже дев'ятий вал,
Прийде з-за моря допомога,
І щоб за нас хтось воював,
А ми все молимось до Бога.
Нам треба взяти в руки "ґвир",
І по зубах дать супостату,
Мітлою гнати " Руській мір",
А з ним і всю колону п'яту.
Фото з профілю Сабіни Галицької у Фейсбук.
Скільки вже сказано про наболіле, скільки вже зроблено, ними, достойними хлопцями та дівчатами там...а в маштабах країни, вибачте за слова "кака була, кака є"... На жаль...
Глибока рана роз*їдає душу вкрай,
Коли хто знає,чи буде в Україні рай...
Шкода гинуть кращі,покидають нас
Та цвіт надії в душах, ще не згас...
Молодь тікає,хто прийде на вибори та кого вибирати
У чорній хустці бідкається мати...
Гарно пишете про наболіле. 
Глибока рана роз*їдає душу вкрай,
