Крізь вікно уже не видно
Зелених моїх двох садів,
Бо снігом замело усюди.
Мерзла земля, я не радів.
Бо мерзли квіти тих гаїв.
По вулицях вже не ходили люди.
Я дуже вже весну хотів.
Через дорогу чути спів.
В дочки сусіда там весілля,
Зайти у гості я не смів,
Замерзнути я не хотів.
Біля печі сидів я довго,
І спали вже маленькі діти,
А вітер дув, і на вікні
Намалював холодні квіти.
Остап Лагойда (2014)
