Сьогодні відлига,
і знову йде сніг,
а вчора морозець хапав за руки.
Ясним кришталем
ковза́нка для ніг
Сіяє. Які мої роки?
Всього ... сят ,
- подумаєш вік.
Я трішки проїдусь,
аж серце тріпоче ...
От тільки б не впасти,
не дай мені Біг.
(затія оця мені нерви лоскоче).
Ковзанка в дворі,
Нікого й ніде,
Лиш вікна горять загадково.
Життя все ще казка.
Розбіглася, і ...
нехай чоловік мене ловить.
.....................................................
Дивлюся на світ -
(наївне дитя,
все близько беру до серця,
і горе людське,
і радісь людську,
ховаю в очах)
а світ в них і плаче,
й сміється.
Всім хочеться пустувати, коли бачиш санки, ковзанки, снігових баб, гірлянди, салюти.... Автору -
а ще нмсд, @NN@, варто було б іще трошки поковзатися на "ковзанці" вірша, бо "лід" ритму там поки що шорсткуватий...
Нікого ніде,
Лиш вікна горять загадково...
@NN@ відповів на коментар yaguarondi, 14.12.2017 - 22:40
...я вас випередила з виправленням помилок ото виставлю, а потім редагую, по іншому не бачу
а шорсткуватість та вже й ковзанки немає, лиш асфальт
"І...", - зрозуміла, що буде далі! А це правда, пані Анно, очима наче б покатався і на ковзанах і лижах і просто на ковзані, як в дитинстві. Та розумієш наслідки. Але в кожному віці є свої принади.
@NN@ відповів на коментар laura1, 14.12.2017 - 22:44
після і ...чоловік старався впіймати не вийшло, прискорення велике чи вага